державний

держа́вний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. державний — Рада державна: австрійський парламент; Рада повітова: повітова влада в кол. Галичині. [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. державний — державний – державницький Словотвірно і семантично вони споріднені з іменником держава, однак розрізняються відтінками у значенні, а головне – сполучуваністю. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. державний — -а, -е. Прикм. до держава. || Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. || Який бере безпосередню участь у керівництві державою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. державний — ДЕРЖА́ВНИЙ (підпорядкований або належний державі як апарату політичної влади), УРЯДО́ВИЙ, КОРО́ННИЙ заст.; КАЗЕ́ННИЙ, КАМЕРА́ЛЬНИЙ діал. (який належить державі). Словник синонімів української мови
  5. державний — Держа́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. державний — ДЕРЖА́ВНИЙ, а, е. Прикм. до держа́ва. — А я на зразок позова зложив скаргу до другої Державної думи про нашу горемичну [бідолашну] козачу долю (Мирний, IV, 1955, 367); Робітники, колгоспники та інтелігенція по праву пишаються тим... Словник української мови в 11 томах