1. Словник синонімів української мови

державний

ДЕРЖА́ВНИЙ (підпорядкований або належний державі як апарату політичної влади), УРЯДО́ВИЙ, КОРО́ННИЙ заст.; КАЗЕ́ННИЙ, КАМЕРА́ЛЬНИЙ діал. (який належить державі). В князівстві Литовському всі землі були власністю державною (Леся Українка); В Чернігові є така урядова "Ученая Архивная Комиссия". Думаємо в її імені збирать.. етнографічні матеріали (М. Коцюбинський); — В Білорусії коронні жовніри бешкетують, утримання їм не виплачено (І. Ле); — Наказую.. за кожну заорану десятину, панську чи казенну, внести штраф по двадцять п'ять карбованців (М. Стельмах); Нагуєвицькі селяни возять з камерального лісу на дрогобицькі солеварні дрова за мізерну плату (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. державний — Рада державна: австрійський парламент; Рада повітова: повітова влада в кол. Галичині. [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. державний — державний – державницький Словотвірно і семантично вони споріднені з іменником держава, однак розрізняються відтінками у значенні, а головне – сполучуваністю. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. державний — держа́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. державний — -а, -е. Прикм. до держава. || Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. || Який бере безпосередню участь у керівництві державою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. державний — Держа́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. державний — ДЕРЖА́ВНИЙ, а, е. Прикм. до держа́ва. — А я на зразок позова зложив скаргу до другої Державної думи про нашу горемичну [бідолашну] козачу долю (Мирний, IV, 1955, 367); Робітники, колгоспники та інтелігенція по праву пишаються тим... Словник української мови в 11 томах