1. Словник української мови в 11 томах

держалко

ДЕ́РЖАЛКО, а, с. Те саме, що де́ржальце.

Двоє фізкультурників вносять столик і стілець і ладнають їх біля брами, прикріпивши поряд держалко з прапором (Коч., II, 1956, 73);

Ви поспішаєте на поміч, берете з Якимових рук держалко з казанком, а він біжить мерщій гнідка ловити (Мирний, IV, 1955, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держалко — де́ржалко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. держалко — -а, с. Те саме, що держальце. Великий тлумачний словник сучасної мови