1. Словник української мови в 11 томах

держално

ДЕ́РЖАЛНО, а, с., розм. Те саме, що держа́к 1.

Шаблі з.. золотими держалнами висіли на стінах (Н.-Лев., IV, 1956, 36);

На вигоні під гіллястим дубом парувала польова кухня. Корцем на довгому держалні кашовар мішав вариво (Панч, Гарні хлопці, 1959, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держално — де́ржално іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. держално — -а, с. Те саме, що держак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. держално — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. держално — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
  5. держално — Де́ржално, -на, -ну; де́ржална, -жалн Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. держално — Держално, -на с. Рукоятка, ручка. Ном. стр. 287. Мир. ХРВ. 9. У топора — топорище. Сим. 24. Словник української мови Грінченка