1. Словник української мови в 11 томах

держало

ДЕ́РЖАЛО, а, с., діал. Держак (у 1 знач.).

Маленька лопатка на довгому держалі була коло нього (Перв., Мандрівники, 1935, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держало — де́ржало іменник середнього роду держак діал. Орфографічний словник української мови
  2. держало — -а, с., діал. Держак (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. держало — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. держало — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. Словник синонімів української мови