деркотіння

ДЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. деркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Іван Петрович хутко сягнув по сходах і відчинив двері в апаратну залу. Тріщання юзів, деркотіння морзів і якесь дзижчання зразу його приголомшило (Сам., II, 1958, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деркотіння — деркоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. деркотіння — -я, с. Дія за знач. деркотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови