1. Словник української мови в 11 томах

деркотливий

ДЕРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який інтенсивно, голосно деркоче.

Розбившись на гуртки, зацікавлено стежили [люди] за небом, за наближенням деркотливої залізної птиці (Гончар, Таврія.., 1957, 502).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деркотливий — деркотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. деркотливий — -а, -е. Який інтенсивно, голосно деркоче. Великий тлумачний словник сучасної мови