1. Словник української мови в 11 томах

десантний

ДЕСА́НТНИЙ, а, е. Стос. до десанту.

Війська Кавказького фронту у взаємодії з Чорноморським флотом провели на Кримському узбережжі десантну операцію (Іст. УРСР, II, 1957, 544).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десантний — деса́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. десантний — -а, -е. Стос. до десанту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. десантний — Деса́нтний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)