детонувати
ДЕТОНУВА́ТИ¹, у́є, недок. і док. Піддаватися детонації ( див. детона́ція¹).
Під час випробування моторів з підвищеним тиском виявилось, що для цих моторів потрібний новий бензин, який би не детонував (Нафта.., 1951, 18);
*Образно. Б’ють гармати і детонують всі кінці землі (Тич., І, 1957, 123).
ДЕТОНУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок. і док. Відхилятися від правильного тону в музиці, співі; фальшивити.
Він був середній музикант. Часто детонував (Моє життя в мист., 1955, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- детонувати — детонува́ти 1 дієслово недоконаного і доконаного виду вибухнути детонува́ти 2 дієслово недоконаного і доконаного виду фальшивити Орфографічний словник української мови
- детонувати — I -ує, недок. і док. Піддаватися детонації (див. детонація I). II -ую, -уєш, недок. і док. Відхилятися від правильного тону в музиці, співі; фальшивити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- детонувати — ФАЛЬШУВА́ТИ (спотворювати звуки під час співу, гри на музичних інструментах), ФАЛЬШИ́ВИТИ, ДЕТОНУВА́ТИ книжн. (брати невірний тон); РІЗНИ́ТИ рідше (виділяючись з ансамблю). — Док.: сфальшува́ти, сфальши́вити. Спів не йшов йому доладно. Словник синонімів української мови