1. Словник української мови в 11 томах

дефекат

ДЕФЕКА́Т, у, ч. Те саме, що Дефекаці́йна грязь ( див. дефекаці́йний).

Щодня з цукрових комбінатів Волині відправляють сотні автомашин, вщерть заповнених цінними промисловими відходами для вапнування кислих грунтів — дефекатом (Рад. Укр., 31.III 1964, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дефекат — дефека́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дефекат — -у, ч. Те саме, що Дефекаційна грязь (див. дефекаційний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дефекат — дефека́т (від лат. defaecatus – видалений) відхід цукрового виробництва, що містить вапно. Словник іншомовних слів Мельничука