дефекація

ДЕФЕКА́ЦІЯ, ї, ж.

1. фізл. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення.

2. Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дефекація — дефека́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дефекація — -ї, ж. 1》 Очищення від бруду. 2》 фізіол. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення. 3》 Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дефекація — Вичистка, зічистка Словник чужослів Павло Штепа
  4. дефекація — дефека́ція (лат. defaecatio, від defaeco – очищую) 1. Очищення від бруду. 2. Виведення з організму людини й тварин через анальний отвір калових мас. 3. В цукровому виробництві – очищення сирового бурякового соку від сторонніх домішок. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дефекація — Виділення калу, випорожнення. Універсальний словник-енциклопедія