дефекація
ДЕФЕКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. фізл. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення.
2. Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дефекація — дефека́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дефекація — -ї, ж. 1》 Очищення від бруду. 2》 фізіол. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення. 3》 Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дефекація — Вичистка, зічистка Словник чужослів Павло Штепа
- дефекація — дефека́ція (лат. defaecatio, від defaeco – очищую) 1. Очищення від бруду. 2. Виведення з організму людини й тварин через анальний отвір калових мас. 3. В цукровому виробництві – очищення сирового бурякового соку від сторонніх домішок. Словник іншомовних слів Мельничука
- дефекація — Виділення калу, випорожнення. Універсальний словник-енциклопедія