дефекація
дефека́ція
-ї, ж.
1》 Очищення від бруду.
2》 фізіол. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення.
3》 Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дефекація — дефека́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дефекація — Вичистка, зічистка Словник чужослів Павло Штепа
- дефекація — дефека́ція (лат. defaecatio, від defaeco – очищую) 1. Очищення від бруду. 2. Виведення з організму людини й тварин через анальний отвір калових мас. 3. В цукровому виробництві – очищення сирового бурякового соку від сторонніх домішок. Словник іншомовних слів Мельничука
- дефекація — Виділення калу, випорожнення. Універсальний словник-енциклопедія
- дефекація — ДЕФЕКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фізл. Виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас; очищення. 2. Очищення сирового бурякового соку вапняним молоком. Словник української мови в 11 томах