деїст
ДЕЇ́СТ, а, ч., філос. Послідовник деїзму.
Чимраз більше прихильників собі єднають такі люди, як деїсти XVIII віку,.. наукою про природу і критикою релігійних книг (Фр„ XVI, 1955, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
деїст —
деї́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
деїст —
-а, ч. Послідовник деїзму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
деїст —
Деї́ст, -та, -тові; деї́сти, -стів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)