деїст

ДЕЇ́СТ, а, ч., філос. Послідовник деїзму.

Чимраз більше прихильників собі єднають такі люди, як деїсти XVIII віку,.. наукою про природу і критикою релігійних книг (Фр„ XVI, 1955, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деїст — деї́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. деїст — -а, ч. Послідовник деїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деїст — Деї́ст, -та, -тові; деї́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)