1. Словник української мови в 11 томах

деїстичний

ДЕЇСТИ́ЧНИЙ, а, е, філос. Прикм. до деї́зм і деї́ст.

Як правило, деїстичні, пантеїстичні і подібні до них модні ідеологічні побудови сучасних буржуазних мислителів дуже непослідовні, часто-густо змикаються з модернізацією релігії (Ком. Укр., 1, 1968, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деїстичний — деїсти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. деїстичний — -а, -е. Прикм. до деїзм і деїст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деїстичний — Деїсти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)