джаз

ДЖАЗ, у, ч.

1. Вид розважальної, перев. танцювальної музики.

Джаз виник на рубежі XX сторіччя як яскравий самобутній прояв музичної культури американських негрів (Мист., 5, 1962, 52).

2. Оркестр або ансамбль, що виконує цю музику, в складі якого духові та ударні інструменти, а також скрипки та фортепіано.

Кімната сповнилась ревом і завиванням джазу (Дмит., Наречена, 1959, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

джаз — джаз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
джаз — -у, ч. 1》 Вид музичного мистецтва, який виник на зламі 19-20 ст. на основі поєднання рис європейської та африканської культур (поліритмія, темброва своєрідність, колективна імпровізація і т. ін.). 2》 Музичні твори (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
джаз — (англ. jazz) — 1. Жанр професійної музики, який виник на початку ХХ ст. в Південних штатах США внаслідок взаємодії африканської та європейської танцювальної музики. Витоки... Словник-довідник музичних термінів
джаз — як присл., муз. Добре, цікаво, якісно. ◇ Повний джаз. Словник сучасного українського сленгу
джаз — присудк.; мол. Добре, чудово. <...> людям для мирного життя й тісної дружби часто бракує спільного ворога Якщо він є — все джаз, якщо ні — недобрі думки з'являються, відтак починається активний пошук недоліків одне в одному (А. Кудін, Як вижити у в'язниці). Словник жарґонної лексики української мови
джаз — джаз, джаз-ба́нд, джаз-орке́стр (англ. jazz, jazz-band) 1. Вид розважальної, переважно танцювальної музики. Типові форми: фокстрот, чарльстон, блюз. 2. Оркестр або ансамбль, що виконує джазову музику. Словник іншомовних слів Мельничука
джаз — Загальна назва імпровізованої музики, яка виникла в кінці XIX cт. у негритянському середовищі на пд. США; д. походить із поєднання елементів європ. музики (популярні танці, пісні), африк. Універсальний словник-енциклопедія