1. Словник-довідник музичних термінів

джаз

(англ. jazz) — 1. Жанр професійної музики, який виник на початку ХХ ст. в Південних штатах США внаслідок взаємодії африканської та європейської танцювальної музики. Витоки Д. походять з імпровізаційних форм негритянської народної музики, зокрема, спірічуелс, блюзу, регтайму, а також танцювально — побутової музики білих переселенців. Д. вирізняє імпровізаційність, підвищена емоційність, витончена ритмічність (синкопування, поліритмія), специфічний склад виконавців та інструментарію, використання різноманітних тембрових барв, звуконаслідування тощо. Відомі численні стилі Д.: диксиленд, ритм-енд-блюз, соул, рок-н-рол, свінг, бі-боп, биг-біт, кул, прогресив тощо, а також такі напрями Д., як 'гарячий' та 'холодний'; новоорлеанський, чиказький та ін. Поява музикантів неамериканського походження сприяла становленню багатьох національних джазових шкіл, в тому числі української. Визначними представниками Д. були Л.Армстронг, Д.Мортон, Д.Елінгтон, К.Бейсі, Ф.Хендерсон, Б.Гудмен, Г.Міллер, Д.Гілеспі, К.Кларк, М.Легран, Р.Скотт, К.Влах, Дж.Данкворт, О.Цфасман, Л.Утьосов, Я.Скоморовський, Л.Олах, В.Людвиковський та інші. Кращі риси Д. мали значний вплив на творчість К.Дебюсі, Д.Гершвіна, І.Стравинського, Д.Мійо, М.Равеля, Е.Кшенека, А.Петрова, Л.Бернстайна, Я.Верещагіна, П.Хіндеміта, Л.Колодуба, Р.Паулса та інших. 2. Колектив, який виконує музику Д. : Д- бенд, симфо-Д, вокальний Д. тощо.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джаз — джаз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. джаз — -у, ч. 1》 Вид музичного мистецтва, який виник на зламі 19-20 ст. на основі поєднання рис європейської та африканської культур (поліритмія, темброва своєрідність, колективна імпровізація і т. ін.). 2》 Музичні твори (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джаз — як присл., муз. Добре, цікаво, якісно. ◇ Повний джаз. Словник сучасного українського сленгу
  4. джаз — присудк.; мол. Добре, чудово. <...> людям для мирного життя й тісної дружби часто бракує спільного ворога Якщо він є — все джаз, якщо ні — недобрі думки з'являються, відтак починається активний пошук недоліків одне в одному (А. Кудін, Як вижити у в'язниці). Словник жарґонної лексики української мови
  5. джаз — джаз, джаз-ба́нд, джаз-орке́стр (англ. jazz, jazz-band) 1. Вид розважальної, переважно танцювальної музики. Типові форми: фокстрот, чарльстон, блюз. 2. Оркестр або ансамбль, що виконує джазову музику. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. джаз — Загальна назва імпровізованої музики, яка виникла в кінці XIX cт. у негритянському середовищі на пд. США; д. походить із поєднання елементів європ. музики (популярні танці, пісні), африк. Універсальний словник-енциклопедія
  7. джаз — ДЖАЗ, у, ч. 1. Вид розважальної, перев. танцювальної музики. Джаз виник на рубежі XX сторіччя як яскравий самобутній прояв музичної культури американських негрів (Мист., 5, 1962, 52). Словник української мови в 11 томах