джаз

Загальна назва імпровізованої музики, яка виникла в кінці XIX cт. у негритянському середовищі на пд. США; д. походить із поєднання елементів європ. музики (популярні танці, пісні), африк. ритмів, негритянських спіричуелз, пісень праці, блюзів і танців, музики, особливо реґтайму; автентичний д. має специфічну ритмічну пульсацію (свінґ, синкопи), варіаційні опрацювання теми, характерну артикуляцію та інтонацію.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

джаз — джаз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
джаз — -у, ч. 1》 Вид музичного мистецтва, який виник на зламі 19-20 ст. на основі поєднання рис європейської та африканської культур (поліритмія, темброва своєрідність, колективна імпровізація і т. ін.). 2》 Музичні твори (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
джаз — (англ. jazz) — 1. Жанр професійної музики, який виник на початку ХХ ст. в Південних штатах США внаслідок взаємодії африканської та європейської танцювальної музики. Витоки... Словник-довідник музичних термінів
джаз — як присл., муз. Добре, цікаво, якісно. ◇ Повний джаз. Словник сучасного українського сленгу
джаз — присудк.; мол. Добре, чудово. <...> людям для мирного життя й тісної дружби часто бракує спільного ворога Якщо він є — все джаз, якщо ні — недобрі думки з'являються, відтак починається активний пошук недоліків одне в одному (А. Кудін, Як вижити у в'язниці). Словник жарґонної лексики української мови
джаз — джаз, джаз-ба́нд, джаз-орке́стр (англ. jazz, jazz-band) 1. Вид розважальної, переважно танцювальної музики. Типові форми: фокстрот, чарльстон, блюз. 2. Оркестр або ансамбль, що виконує джазову музику. Словник іншомовних слів Мельничука
джаз — ДЖАЗ, у, ч. 1. Вид розважальної, перев. танцювальної музики. Джаз виник на рубежі XX сторіччя як яскравий самобутній прояв музичної культури американських негрів (Мист., 5, 1962, 52). Словник української мови в 11 томах