1. Словник української мови в 11 томах

де-де

ДЕ́-ДЕ, присл.

1. То там, то тут; зрідка.

І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., 1, 1951, 3);

На вулицю виглядали без вікон хати — чорні, як комори.. Де-де забовваніли й люди — в личаках (Мирний, II, 1954, 119).

2. Ледве-ледве; слабо.

Із Умані Де-де чуть — гукають Товариші гайдамаки (Шевч., І, 1963, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. де-де — де́-де прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. де-де — пр., зрідка, подекуди, коли-не-коли, то тут, то там, то там. то сям, ДЕ-НЕ-ДЕ; (чути) ледь-ледь, ледве-ледве. Словник синонімів Караванського
  3. де-де — присл. 1》 То там, то тут; зрідка. 2》 Ледве-ледве; слабо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. де-де — див. рідко Словник синонімів Вусика
  5. де-де — ЗРІ́ДКА (в окремих місцях, не суцільно), ДЕ-НЕ-ДЕ́, ДЕ́-ДЕ, ДЕІ́НДЕ, МІСЦЯ́МИ, ПОДЕ́КУДИ. Софія йде на довгу веранду, зрідка повиту диким виноградом (Леся Українка); По хатах ще де-не-де світилися вогники (М. Словник синонімів української мови
  6. де-де — Де́-де, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. де-де — Де-де нар. Кой-гдѣ; то тамъ, то сямъ. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. Шевч. 26. Утомилась завірюха, де-де позіхає. Шевч. 82. Словник української мови Грінченка