де-де

ЗРІ́ДКА (в окремих місцях, не суцільно), ДЕ-НЕ-ДЕ́, ДЕ́-ДЕ, ДЕІ́НДЕ, МІСЦЯ́МИ, ПОДЕ́КУДИ. Софія йде на довгу веранду, зрідка повиту диким виноградом (Леся Українка); По хатах ще де-не-де світилися вогники (М. Стельмах); І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко); На горі між буком чорніє подекуди сосна (М. Коцюбинський).

ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ) (ЛЕ́ДВІ) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (майже непомітно або нечутно), ЛЕДЬ, СЛА́БО, СЛА́БКО, ТІ́ЛЬКИ, ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НА-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ТІ́ЛЬКИ-ТІ́ЛЬКИ підсил., ТІЛЬКИ ЩО підсил., ДЕ́-ДЕ підсил., ЗАЛЕ́ДВЕ рідше, НАЛЕ́ДВЕ розм., ТІЛЬ-ТІ́ЛЬ розм., ТІ́ЛЬКО заст., діал., ТІ́ЛЬКО-ТІ́ЛЬКО підсил. заст., діал. Я йшов ледве помітною стежкою в лісі (О. Донченко); Хата вбога й невеличка, Ледві світиться віконце (Б. Грінченко); Він побачив ледво замітну стежечку (І. Франко); Од видиху ледь ворушилися чорні вуса (Н. Рибак); — Що тобі? — питає (Оля) слабо (Ірина Вільде); А там далі (гук) розлився десь далеко понад густим лісом та все лунав слабко та тихіше й замирав десь у тихих лісових западинах (І. Нечуй-Левицький); Те, що місяць назад тільки заклюнулось у серці, тепер уже снувало перед його очима, заволоділо його думками (Панас Мирний); Тиша в морі... ледве-ледве Колихає море хвилі (Леся Українка); Ще рання рань... Куди не глянь На шир Дніпра старого, — Лиш плескіт хвиль — Ледь-ледь, тіль-тіль! — І більш ніде нічого (В. Бичко); Зпід пластмасово нетривкого ледве-ледь пробивалось далеке, щось про шаблю та степ широкий і про сивого коника (Б. Олійник); У присмерку ледве-на-ледве по степу росяному шлях мрівся... (Марко Вовчок); Тільки-тільки що його (солов'я) чути: через стіни, через ґрати подає голос... (С. Васильченко); Із Умані Де-де чуть — гукають Товариші гайдамаки (Т. Шевченко); Легких образів, тіней проноситься рій У прозорій імлі розколисаних мрій; Виринають, зникають, заледве мигтять, Буцім крилами ті херувими тремтять... (М. Вороний); Корівка стоїть, похнюпилась, — тілько жива (Б. Грінченко); Місяць із-за хмар блищить — Тілько-тілько мріє (Л. Боровиковський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. де-де — де́-де прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. де-де — пр., зрідка, подекуди, коли-не-коли, то тут, то там, то там. то сям, ДЕ-НЕ-ДЕ; (чути) ледь-ледь, ледве-ледве. Словник синонімів Караванського
  3. де-де — присл. 1》 То там, то тут; зрідка. 2》 Ледве-ледве; слабо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. де-де — див. рідко Словник синонімів Вусика
  5. де-де — Де́-де, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. де-де — ДЕ́-ДЕ, присл. 1. То там, то тут; зрідка. І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., 1, 1951, 3); На вулицю виглядали без вікон хати — чорні, як комори.. Де-де забовваніли й люди — в личаках (Мирний, II, 1954, 119). 2. Ледве-ледве; слабо. Словник української мови в 11 томах
  7. де-де — Де-де нар. Кой-гдѣ; то тамъ, то сямъ. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав. Шевч. 26. Утомилась завірюха, де-де позіхає. Шевч. 82. Словник української мови Грінченка