джерготіння

ДЖЕРГОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. джерготі́ти і звуки, утворювані цією дією.

Тільки добре напружившись, можна було впізнати у тому джерготінні людський голос, навіть окремі, нерозбірливі слова (Коз., Блискавка, 1962, 259);

Мишко помітив попереду окопчик, в якому чулося німецьке джерготіння (Кучер, Голод, 1961, 413).