джеркотіння
ДЖЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. джеркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Матка, матка?.. — почула [Билиниха] з усіх боків, ледве вилучивши ці слова із мови чужоземного горлового джеркотіння. (Ле, Право.., 1957, 132).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- джеркотіння — джеркоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- джеркотіння — -я, с. Дія за знач. джеркотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- джеркотіння — див. розмова Словник синонімів Вусика