дзвенькотіти
ДЗВЕНЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Підсил. до дзве́нькати.
Поміж жовті смуги ліхтарень і.. шиб дзвенькотять дзвіночки (Вільде, Б’є восьма, 1945, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзвенькотіти — дзвенькоті́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- дзвенькотіти — -очу, -отиш, недок., діал. Підсил. до дзвенькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзвенькотіти — ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови