1. Словник української мови в 11 томах

дзвінець

ДЗВІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Напівпаразитична трав’яниста рослина, що приживається на коренях лучних трав.

Паразитичними бур’янами є повитиці, вовчки, а напівпа-разитичними — дзвінець, кравник (Бур’яни.., 1957, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвінець — дзвіне́ць іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. дзвінець — див. дзвінок Словник церковно-обрядової термінології
  3. дзвінець — -нця, ч. Напівпаразитична трав'яниста рослина, що приживається на коренях лучних трав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дзвінець — дзвіне́ць вид пташки (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дзвінець — Дзвінець, -нця ж. раст. Rhinantus minor и R. major. Вх. Пч. I. 12. Шух. I. 20. Словник української мови Грінченка