дзень

ДЗЕНЬ, виг. Уживається як присудок за знач. дзе́нькати.

Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! (Сл. Гр.);

В густоліссі коло гатки Бурундук будує хатку.. Цілий день, цілий день Тільки й чути — «дзень!» та «дзень!» (Стельмах, Колосок.., 1959, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзень — дзень вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дзень — виг. Уживається як присудок за знач. дзенькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзень — Дзень; дзень-дзе́нь, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дзень — Дзень! меж. для выраж. звона. О. 1861. VIII. 8. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! н. п. Червінці дзелень-дзелень.... так і посипались. Грин. II. 184. Словник української мови Грінченка