дзень
ДЗЕНЬ, виг. Уживається як присудок за знач. дзе́нькати.
Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! (Сл. Гр.);
В густоліссі коло гатки Бурундук будує хатку.. Цілий день, цілий день Тільки й чути — «дзень!» та «дзень!» (Стельмах, Колосок.., 1959, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзень — дзень вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дзень — виг. Уживається як присудок за знач. дзенькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзень — Дзень; дзень-дзе́нь, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дзень — Дзень! меж. для выраж. звона. О. 1861. VIII. 8. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! н. п. Червінці дзелень-дзелень.... так і посипались. Грин. II. 184. Словник української мови Грінченка