1. Словник української мови в 11 томах

дзенькання

ДЗЕ́НЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. дзе́нькати і звуки, утворювані цією дією.

На хвилину стихло все, не чути було ані шелесту, ані дзенькання посуду (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 339).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзенькання — дзе́нькання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дзенькання — -я, с. Дія за знач. дзенькати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзенькання — див. звучання Словник синонімів Вусика
  4. дзенькання — Дзе́нькання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)