дзенькання
дзе́нькання
-я, с.
Дія за знач. дзенькати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзенькання — дзе́нькання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дзенькання — див. звучання Словник синонімів Вусика
- дзенькання — Дзе́нькання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дзенькання — ДЗЕ́НЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. дзе́нькати і звуки, утворювані цією дією. На хвилину стихло все, не чути було ані шелесту, ані дзенькання посуду (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 339). Словник української мови в 11 томах