1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дзенькати

дзе́нькати

-аю, -аєш, недок.

Видавати короткі дзвінкі звуки при ударах.

|| чим. Викликати такі звуки ударами по металу, склу і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзенькати — дзе́нькати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дзенькати — див. брязкати; дзвонити; звучати Словник синонімів Вусика
  3. дзенькати — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. дзенькати — Дзе́нькати, -каю, -каєш, -кає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дзенькати — ДЗЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати короткі дзвінкі звуки при ударах. Дзенькає молот, високо й тонко (Мал., Звенигора, 1959, 186); Чути, як .. біля колодязя дзенькають цеберки (Донч., І, 1956, 49); // чим. Словник української мови в 11 томах
  6. дзенькати — Дзенькати, -каю, -єш, одн. в. дзенькнути, -ну, -неш гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка