1. Словник української мови в 11 томах

дзенькотіти

ДЗЕНЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ДЗЕНЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок. Підсил. до дзе́нькати.

Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить (Гл., Вибр., 1957,132);

// перен. Голосно, весело говорити або щебетати.

Пашать юні обличчя. Виблискують очі.. Про щось так поривно щебечуть, дзенькотять дівчатка (Крот., Сини.., 1948, 7);

А вгорі невтомні жайворонки Вже з досвітка роботу зачали, І так дзенькочуть (Вирган, Квіт. береги, 1950, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзенькотіти — дзенькоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дзенькотіти — -очу, -отиш і дзенькотати, -очу, -очеш, недок. Підсил. до дзенькати. || перен.Голосно, весело говорити або щебетати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзенькотіти — див. брязкати; дзвеніти; дзвонити; дзижчати; мерзнути Словник синонімів Вусика
  4. дзенькотіти — ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови