1. Словник української мови в 11 томах

дзенькіт

ДЗЕ́НЬКІТ, коту, ч. Те саме, що дзе́нькання.

Ежен тривожним ухом ловив усякий шелест, замираючий дзенькіт фіакрських дзвінків (Фр., І, 1955, 344);

З спальні долітав грюкіт, жалібний дзенькіт розбитої шибки (Шиян, Баланда, 1957, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзенькіт — дзе́нькіт іменник чоловічого роду дзенькання Орфографічний словник української мови
  2. дзенькіт — -коту, ч. Те саме, що дзенькання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзенькіт — див. звучання Словник синонімів Вусика