дзюркотання
ДЗЮРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзюркота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Так удова й заснула, дослухаючись мовби до дзюркотання весняного струмочка-бурчака (Барв., Опов.., 1902, 308).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзюркотання — дзюркота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дзюркотання — -я, с. Дія за знач. дзюркотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзюркотання — див. звучання Словник синонімів Вусика