1. Словник української мови в 11 томах

дзюркіт

ДЗЮ́РКІТ, коту, ч. Те саме, що дзюркота́ння.

Ціла дуга самоцвітів добірних з дзюркотом ніжним на хвилю спада (Дн. Чайка, Тв., 1960, 210);

Виразно чується дзюркіт вина у залізну посудину (Кучер, Голод, 1961, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюркіт — дзю́ркіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дзюркіт — Дзюрчання, дзюркотіння, дзюркотання. Словник синонімів Караванського
  3. дзюркіт — -коту, ч. Те саме, що дзюркотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дзюркіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
  5. дзюркіт — Дзю́ркіт, -ркоту, -тові, в -коті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)