дзю-до

ДЗЮ-ДО, невідм., сер. Японська система самозахисту без використання зброї;

// Вид спортивної боротьби, який допускає застосування больових прийомів.

Популярність дзю-до в нашій країні дедалі зростає. У Тбілісі, Києві, Москві, Челябінську, Майкопі, Горі досвідчені тренери виховали борців світового класу (Вечірній Київ, 24.III 1976, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзю-до — дзю-до́ (від япон. дзю – м’якість і до – шлях) японський національний вид боротьби. Словник іншомовних слів Мельничука