диверсія

ДИВЕ́РСІЯ, ї, ж.

1. Акт зруйнування або пошкодження об’єктів військового, державного значення агентами ворожих країн або народними месниками у тилу окупантів.

[Сергєєв:] Я дам радіограму партизанським загонам: на шляхах відступу Манштейна чинити диверсії, гальмувати просування (Дмит., Драм. тв., 1958, 173);

Він точно вже знає, що перед ним японці.. і що несли вони динаміт для диверсій в шахтах (Довж., І, 1958, 102).

2. Військова операція, здійснювана для відвернення уваги противника від місця, де готується головний удар.

— Чіттадіні від себе просив короля дозволити козацьку диверсію з боку Чорного моря, щоб відтягти в інший бік частину турецького війська (Тулуб, Людолови, II, 1957, 424)

3. перен. Підривна робота в галузі ідеології.

Скільки всяких диверсій і підступів проти радянської культури, проти літератури соціалістичного реалізму намагаються чинити сучасні ревізіоністи, що не за страх, а за совість служать імперіалістичній реакції (Літ. газ., 15.III 1959, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диверсія — диве́рсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. диверсія — Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів чи інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів... Словник із соціальної роботи
  3. диверсія — -ї, ж. 1》 Акт зруйнування або пошкодження об'єктів військового, державного значення агентами ворожих країн або народними месниками у тилу окупантів. 2》 Воєнна операція, здійснювана для відвернення уваги противника від місця, де готується головний удар. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. диверсія — Кирина, див. фронда Словник чужослів Павло Штепа
  5. диверсія — диве́рсія (лат. diversio – відхилення, відтворення, від diverto – прямую в інший бік) 1. Підривні дії (підпали, руйнування тощо), що їх здійснюють агенти іноземних... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. диверсія — Диве́рсія, -сії, -сією; -ве́рсії, -сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)