дивертисмент
ДИВЕРТИСМЕ́НТ, у, ч. Концертна програма в естрадних театрах, а також вставні танцювальні номери в балеті та опері, не зв’язані з сюжетом.
Талановитий український композитор П. І. Ніщинський (1832-1896 рр.).. написав «Вечорниці», які ввійшли окремим дивертисментом у драму Шевченка «Назар Стодоля» (Іст. УРСР, І, 1953, 553);
Симфонія того часу [XVIII ст.] мала в собі багато елементів інших жанрів — сюїти, камерного тріо, квартету і, особливо, дивертисменту (Укр. муз. спадщ., 1940, 16);
Дивертисмент — одна із законних і дієвих форм мистецтва (Рильський, III, 1955, 364).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дивертисмент — дивертисме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дивертисмент — -у, ч. 1》 Різновидність оркестрової сюїти – цикл з кількох п'єс перев. танцювального, веселого характеру. 2》 Розважальна сценічна вистава, до якої входять танцювальні номери, пісні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дивертисмент — Забава, розвага, гулі Словник чужослів Павло Штепа
- дивертисмент — (фр. divertissement — розвага, забава) — 1. Різновид оркестрової сюїти — цикл з кількох розважальних п’єс веселого танцювального характеру. 2. Сценічна вистава, до якої входять танцювальні номери або пісні. Словник-довідник музичних термінів
- дивертисмент — дивертисме́нт (від франц. divertissement – розвага, звеселяння) 1. Концертна програма в естрадних театрах. 2. У балеті та опері – вставні танцювальні номери, не зв’язані з сюжетом. 3. Легка віртуозна музична п’єса типу попурі. Словник іншомовних слів Мельничука
- дивертисмент — Дивертисме́нт, -ту; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)