1. Словник української мови в 11 томах

дивертисментний

ДИВЕРТИСМЕ́НТНИЙ, а, е. Стос. до дивертисменту.

Танок тут [в балеті «Чорне золото»].. здебільшого має ілюстративний, навіть дивертисментний характер і не є продовженням основної характеристики образів (Мист., І, 1962, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивертисментний — дивертисме́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дивертисментний — -а, -е. Стос. до дивертисменту. Великий тлумачний словник сучасної мови