1. Словник української мови в 11 томах

дивнувато

ДИВНУВА́ТО. Присл. до дивнува́тий.

І якось кутом трішки дивнувато піднявши одну ліву брову, він чи то підморгнув, чи то посміхнувся до Любочки (Собко, Справа.., 1959, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивнувато — дивнува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дивнувато — Присл. до дивнуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови