1. Словник української мови в 11 томах

дивізійний

ДИВІЗІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до диві́зія.

Капітан Ржевуцький, начальник дивізійної контррозвідки, потис нам руки й попросив сідати (Досв., Вибр., 1959, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивізійний — дивізі́йний прикметник від: диві́зія Орфографічний словник української мови
  2. дивізійний — ДИВІЗІЙНИЙ – ДИВІЗІОННИЙ Дивізійний. Прикм. від дивізія: дивізійний штаб, дивізійна артилерія. Дивізіонний. Прикм. від дивізіон: дивізіонна розвідка. Літературне слововживання
  3. дивізійний — -а, -е. Прикм. до дивізія. Дивізійна структура управління — структура управління, в якій чітко розподілені управління окремими продуктами та окремими функціями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дивізійний — Дивізі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)