1. Словник української мови в 11 томах

дивізіон

ДИВІЗІО́Н, у, ч. Тактичний і організаційно-адміністративний підрозділ у сухопутних військах.

— Я командир першого мортирного дивізіону (Ю. Янов., І, 1958, 112);

Начальник штабу.. направив його з наводчиком Петром Федоренком у третю батарею першого дивізіону (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 524);

// Підрозділ з кількох однотипних кораблів у військово-морському флоті.

Чотири розвідники артилерійського дивізіону балтійських моряків у плямистих маскувальних халатах і зелених касках підповзли до безлистих кущів і припали до мокрої землі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивізіон — дивізіо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дивізіон — -у, ч. Тактичний і організаційно-адміністративний підрозділ у сухопутних військах. || Підрозділ з кількох однотипних кораблів у військово-морському флоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дивізіон — дивізіо́н (від франц. division – поділ, відділення) 1. Вогневий і тактичний підрозділ у ракетних військах і артилерії. 2. У військово-морському флоті – підрозділ з кількох кораблів одного класу. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дивізіон — Дивізіо́н, -ну, -нові; -зіо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)