1. Словник української мови в 11 томах

дидактизм

ДИДАКТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Властивість за знач. дидакти́чний 2.

Спільними рисами сентиментального напряму в російській і українській літературі були симпатії до простого народу, дидактизм і моралізаторство (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 198);

Дидактизму, учительського характеру багатьох речей цього ряду [збірок «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд»] не приховував сам Франко (Рильський, III, 1956, 271).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дидактизм — дидакти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дидактизм — -у, ч., книжн. Властивість за знач. дидактичний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дидактизм — дидакти́зм (від грец. διδάσκω – повчаю) повчальність у літературному творі; схильність до повчань. Словник іншомовних слів Мельничука