диктор
ДИ́КТОР, а, ч. Працівник радіо або телебачення, який читає текст перед мікрофоном.
Диктор, чітко вимовляючи кожне слово, читав текст повідомлення (Хижняк, Невгамовна, 1961, 199);
Голос диктора звучав святково, урочисто (Веч. Київ, 20.11 1958, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
диктор —
ди́ктор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
диктор —
-а, ч. Працівник радіо або телебачення, який читає текст перед мікрофоном.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
диктор —
Мовляч, радіомовляч, читець, (вона) читечка
Словник чужослів Павло Штепа