1. Словник української мови в 11 томах

дикційний

ДИКЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до дикції.

Непомітною в житті, але дуже неприємною у сценічній мові дикційною вадою є нечітка вимова кінцевих складів (Худ. чит.., 1955, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикційний — дикці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дикційний — -а, -е. Стос. до дикції. Великий тлумачний словник сучасної мови