1. Словник української мови в 11 томах

димовловлювач

ДИМОВЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч. Прилад для уловлювання диму на промислових підприємствах.

Боротьбу з запиленістю зовнішнього повітря провадять способом влаштування асфальтових доріг, регулярного поливання і прибирання вулиць.., влаштування спеціальних димовловлювачів на промислових підприємствах (Метод. викл. анат.., 1955, 122);

Яблуненко розповів, що пощастило прискорити ремонт витяжних труб кузні, а в паровозних стійлах власними силами удосконалили димовловлювачі (Бойч., Молодість, 1949, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. димовловлювач — димовло́влювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. димовловлювач — -а, ч. Прилад для уловлювання диму на промислових підприємствах. Великий тлумачний словник сучасної мови