дипломант
ДИПЛОМА́НТ, а, ч.
1. Студент або учень середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою.
Випускники живописного факультету захищають свої дипломні праці. Багато хто з дипломантів — недавні фронтовики (Рад. Укр., 2. IV 1946, І).
2. Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.
Лауреатами та дипломантами міжнародних конкурсів у Тулузі та Женеві у 1957— 1958 рр. стали Бела Руденко, Євгенія Мірошниченко, Зоя Христич, Андрій Кікоть та Володимир Тимохін (Мист., З, 1959, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дипломант — дипломант – дипломат – дипломник Слова, запозичені з французької мови (diplome – “аркуш, документ, складений удвоє”), мають різні тлумачення. Дипломантом називають того, хто працює над дипломним проектом, пише дипломну роботу. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- дипломант — диплома́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дипломант — -а, ч. 1》 Студент або учень середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою. 2》 Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дипломант — диплома́нт (від диплом) у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах студент, який виконує дипломну роботу. Словник іншомовних слів Мельничука
- дипломант — рос. дипломант 1. Студент навчальних закладів, що виконує дипломну роботу. 2. Переможець конкурсів, за що одержав диплом. Eкономічна енциклопедія