дипломатничати

ДИПЛОМА́ТНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що Диплома́тію розво́дити ( див. диплома́тія).

Про «склоку» у с.-д. люблять кричати буржуа, ліберали, есери, які до «болючих питань» ставляться несерйозно, плентаються за іншими, дипломатничають, пробавляються еклектизмом (Ленін, 35, 1952, 25);

— Треба було дипломатничати з кримцями (Ю. Янов., V, 1959, 130).