1. Словник української мови в 11 томах

дипломований

ДИПЛОМО́ВАНИЙ, а, е. Який одержав, має диплом (у 1 знач.).

Він не тільки дипломований чоловік, він, без сумніву, талановитий (Фр., III, 1950, 256);

На ХПЗ [харківському паровозному заводі] в перші роки Радянської влади не було і десятка дипломованих інженерів, а тепер їх тут сотні (Рад. Укр., 17.Х 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дипломований — дипломо́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дипломований — -а, -е. Який одержав, має диплом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови