1. Словник української мови в 11 томах

дисонансовий

ДИСОНА́НСОВИЙ, а, е, муз. Прикм. до дисона́нс 1.

Леонтович сміливо користується дисонансовими звучаннями, ніде не зловживаючи ними (Укр. муз. спадщ., 1940, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисонансовий — дисона́нсовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дисонансовий — -а, -е, муз. Прикм. до дисонанс 1). Великий тлумачний словник сучасної мови