1. Словник української мови в 11 томах

диференціал

ДИФЕРЕНЦІА́Л, а, ч.

1. мат. Довільний приріст незалежної змінної величини.

Диференціал функції кількох змінних дорівнює сумі її частинних диференціалів (Курс мат. анал., II, 1956, 37).

2. техн. Механізм у трансмісії колісних машин, який забезпечує ведучим колесам необхідну різницю у швидкості обертання на поворотах.

Диференціал дає можливість обертати ведучі колеса з різною швидкістю при повертанні комбайна і рухові коліс по нерівній дорозі (Зерн. комбайни, 1957, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диференціал — диференціа́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. диференціал — -а, ч. 1》 мат. Довільний приріст незалежної змінної величини. 2》 тех. Механізм у трансмісії колісних машин, який забезпечує ведучим колесам необхідну різницю у швидкості обертання на поворотах. 3》 ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. диференціал — диференціа́л (від лат. differentia – різниця, відмінність) 1. матем. Д. функції – приріст функції) якщо аргумент набуває якогось приросту. 2. тех. Зубчастий механізм, за допомогою якого передається рух від одного вала двом валам за різної відносної швидкості руху останніх. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. диференціал — рос. дифференциал (від латин. differentia — різниця) — 1. Знижка від базисної ціни, передбаченої договором, яка визначається за умови запропонованих інших більше потрібних покупцеві сортів товару за ф'ючерсним контрактом. Eкономічна енциклопедія