диференціальний

ДИФЕРЕНЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. мат. Прикм. до диференціа́л 1.

Великий інтерес являють роботи математиків з теорії диференціальних рівнянь (Наука.., 11, 1956, 31).

2. Неоднаковий у різних умовах.

— Американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубало нас [великих землевласників] на пні. Німеччина ж, наскільки мені відомо, зняла диференціальний тариф (Стельмах, Хліб.., 1959, 44).

Диференціа́льний словни́к — словник близько споріднених мов, який включає тільки слова, що не є спільними для цих мов.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диференціальний — диференціа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. диференціальний — -а, -е. 1》 мат. Прикм. до диференціал 1). Диференціальна геометрія — розділ геометрії, який вивчає геометричні образи (криві, поверхні та ін.) засобами диференціального числення. 2》 Неоднаковий у різних умовах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. диференціальний — диференціа́льний (від диференціал) різницевий, різний; той, що залежить від якоїсь умови; ¤ д-е числення – частина вищої математики, що вивчає властивості й способи обчислення диференціалів (або похідних) та їх застосування; ¤ д-а геометрія... Словник іншомовних слів Мельничука