диференціація
ДИФЕРЕНЦІА́ЦІЯ, ї, ж. Поділ, розчленування чого-небудь на окремі різнорідні елементи.
Разом із суспільним поділом праці і диференціацією суспільства на багатих і бідних, вільних і рабів виникає і нове історичне явище — класи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 110);
Змінилися значення слів, поширилась їх семантика, слова набули нової диференціації значень (Нариси з діалектології.., 1955, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диференціація — диференціа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- диференціація — [диефеиреин'ц'іац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- диференціація — -ї, ж. Поділ, розчленування чого-небудь на окремі різнорідні елементи. Диференціація освіти. Диференціація продукції — виділення продукції того чи іншого виробника із загальної маси конкуруючих товарів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- диференціація — (англ. difference) 1. спеціалізація по функціях у рамках організації, що утворює разом з її протилежністю — інтеграцією єдину структуру. Як правило, чим вище ступінь д., тим більша потреба в інтеграції. Чітка формальна... Економічний словник
- диференціація — диференціа́ція (франц. differentiation, від лат. differentia – різниця, відмінність) поділ, розчленування цілого на якісно відмінні частини. Словник іншомовних слів Мельничука