дифтерит
ДИФТЕРИ́Т, у, ч., розм. Те саме, що дифтері́я.
Хто міг би мене одвернути, щоб я не була з Дорою при її дифтериті? ..Я думаю, ніхто (Л. Укр., V, 1956, 408);
— У нього, мабуть, дуже гостра форма дифтериту… Я пришлю медсестру, вона візьме мазок з горла на аналіз (Собко, Звич. життя, 1957, 87).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дифтерит — дифтери́т іменник чоловічого роду дифтерія розм. Орфографічний словник української мови
- дифтерит — -у, ч., розм., мед. Те саме, що дифтерія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дифтерит — (мед.) обклад, завалка Словник чужослів Павло Штепа
- дифтерит — ДИФТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба, перев. дитяча), ДИФТЕРИ́Т розм., ОБКЛА́Д діал., ОБКЛА́ДКИ діал. Ефективний засіб боротьби з дифтерією -- масові систематичні профілактичні щеплення; — У нього, мабуть, дуже гостра форма дифтериту... (В. Словник синонімів української мови
- дифтерит — Дифтери́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)